8 клас

Урок № 24

УСНИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

ЗА КАРТИНОЮ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

Мета:  ознайомити восьмикласників з вимогами до написання

твору-опису за картиною в публіцистичному стилі; за­кріпити знання про опис як тип мовлення, його особ­ливості та структуру; удосконалити вміння учнів усно складати твір-опис за картиною, користуючись відпо­відною термінологією та художніми засобами; прививати почуття любові до культурної спадщини своєї країни. 

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять з теми

Бесіда за запитаннями

1. Яку роль відіграють описи пам'яток історії та культури в худож­ніх творах? Чи доводилося вам читати твори, у яких описувалися пам'ятки історії?
2. У якому стилі, крім художнього, можна зустріти опис пам'ятки історії та культури?
3. Чи можете пригадати полотна відомих вам художників, на яких зображено пам'ятки історії та культури?

ІV. Робота за репродукцією картини художника О. Волненка «Софія Київська»

Розповідь про художника (повідомлення учня)

      Волненко Олександр Анатолійович народився 23 березня 1941 року в м. Харкові в сім'ї художника. Українець. Батько — Волненко Анатолій Никонович — заслужений діяч мистецтв України. Мати — Бондаренко-Коломойцева Тетяна Іванівна. Під час війни батько був на фронті. З 1946 по 1948 рік Олександр Анатолійович проживав разом із батьком у Москві, де був зарахований до першого класу серед­ньої школи. У 1949 році разом із батьком переїхав жити до Києва. До 1954 року вчився в Київській школі № 54. У 1955 році поступив до Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка, яку закін­чив у 1959 році, а потім продовжив навчання в Київському держав­ному художньому інституті на факультеті живопису.

  У серпні 1962 року Олександр Анатолійович був у Німецькій Де­мократичній Республіці з групою студентів на практиці, де виконав цілу серію робіт у техніці олійного живопису, акварелі, сепії, чорни­ла, туші.

   У 1965 році він закінчив інститут, захистивши на відмінно ди­пломну роботу на тему «Тарасові шляхи», яка потім експонувалася на виставці дипломних творів.

   У середині 1965 року після закінчення художнього інституту був направлений на роботу до Київського державного театру опери та ба­лету ім. Т. Г. Шев­ченка.
   1968 році брав учать у виставці художників театру та кіно, де експо­нувалося п'ять ескізів до театральної постановки Г. Жу­ковського «Туман­ність Андромеди». У травні 1969 року працював художником-постановником у Київсько­му державному академічному те­атрі опери та ба­лету В 1969 році був в Угорщині у місті Сегеді, де за його ескізами було виконано сце­нічне оформлення балету «Бахчиса­райський фонтан».
    У 1972 році за ескізами Волненка О.А. були виконані нові кос­тюми до опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З 1972 по 1975 рік пра­цював викладачем у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевчен­ка. У 1975 році був запрошений на педагогічну роботу до Київського державного художнього інституту, де працював до 1979 року.
    Член Національної спілки художників з 1979 року.

Осмислення картини «Софія Київська»

Загальне осмислення зображеного на картині

► Колективне опрацювання робочих матеріалів (робота з таблицею).

Заснування собору	Засновником храму був великий київський князь Ярослав Мудрий. Закладено собор у 1037 році на честь перемоги над печенігами
Етимологія (походження) назви собору	Назва собору походить від грецького слова «софія» — му­дрість
Загальна характеристика собору	Софія Київська завдовжки — 29,5 метрів, завширшки — 29,3 м, а разом із галереями — відповідно 41,7 та 54,6 м, площа собору становить близько 600 кв. м, а загальна площа — 2310 кв. м. Висота від підлоги собору до зеніту центрального купола — 29 м. Хори також мають значну площу — 260 кв. м
Складові комплексу собору	Національний заповідник «Софія Київська» є комплек­сом давньої архітектури, до складу якого входять монас­тирські споруди: дзвіниця, митрополичий дім, трапез­на, братський корпус, бурса, консисторія, Південна вежа, брама Заборовського, зведені у XVIII—XIX ст. та огоро­джені міцним муром

 

► Бесіда за запитаннями.

1. Що вам відомо про пам'ятку історії та культури, зображену на кар­тині? Де вона знаходиться?
2. Коли і ким цей собор був споруджений? У якому стилі побудо­вано пам'ятку?
3. Яка історія Софійського собору?

Творче опрацювання картини

1. У яку історичну епоху зображено Софію Київську? Свою думку обґрунтувати.
2. У яку пору року зображено Софію Київську? Яку кольорову гаму використав художник у своїй картині?
3. За допомогою яких деталей досягається велич і цілісність цієї пам'ятки?
4. Описати фасад Софійського собору, його бані, укриті листовим свинцем, оформлення центрального входу.
5. Що найбільше привертає вашу увагу в описі собору? Які почуття й настрої викликає у вас пам'ятка?

Лексико-фразеологічна робота

► Пояснити лексичне значення слів фасад, портал, фронтон, баня, вежа, пілястр.

Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю.

Портал — архітектурно оформлений вхід до монументаль­ного будинку.

Фронтон — верхня частина фасаду будинку, портика, колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків дво­схилим дахом, обрамлену біля основи карнизом.

Баня — опуклий дах, що має форму півкулі; купол.

Вежа — вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу та ін.

Пілястр — плоский, схожий на коло­ну виступ на поверхні стіни чи стовпа.

V. Складання твору-опису за картиною в публіцистичному стилі (усно)

   За поданим початком скласти усний твір-опис Софії Київської за картиною Олександра Волненка в публіцистичному стилі, додер­жуючись відповідної термінології.

   Дивне відчуття охоплює мене, коли дивлюся на картину Олексан­дра Волненка «Софія Київська». Десь залишається гомінливе сього­дення, віки розступаються, і постає далеке минуле...

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

   Скласти письмовий твір-опис пам'ятки культури в публіцистич­ному стилі за картиною Олександра Волненка «Софія Київська».